1. Словник української мови Грінченка

цілиця

Ціли́ця, -ці

ж.

1) = цілина. Орали ми цілицю, сіяли ми пшеницю. Р. Макс.

2) Соль, добываемая изъ земли въ кристаллахъ. Шух. І. 16.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. цілиця — див. Земля Словник синонімів Вусика
  2. цілиця — ЦІЛИ́ЦЯ, і, ж., рідко 1. Те саме, що цілина́. Орали ми цілицю, сіяли ми пшеницю (з народної пісні). 2. Викопна сіль у кристалах. Словник української мови у 20 томах
  3. цілиця — -і, ж., зах. Сіль, яку видобувають із землі в кристалах. Великий тлумачний словник сучасної мови