чагарочок
Чагарь, -ря
м. Лѣсная поросль, кустарникъ. Чуб. V. 1022. В чагарях над річкою. Г. Барв. 350. Не ходи, козаче, під низом: переросла дороженька хмизом. — Єсть у мене топорець гостренький, то й висіче чагар густенький. Млр. л. сб. 244. Пустили гончих в чагарі. Котл. Ен. IV. 44. ум. чагаре́ць, чагарочок. Чуб. III. 282. Приїзжає у чагарець: зараз тут човчиця схопилась. Рудч. Ск. І. 121.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- чагарочок — ЧАГАРО́ЧОК, чка, ч. Зменш.-пестл. до чага́р. Словник української мови у 20 томах