1. Словник української мови Грінченка

чаполоть

Чаполоть, -ті, чаполоч, -чі

ж. раст.: a) Hierochloa borealis R. et Sch. Анн. 167. б) Calamagrostis epigeios Roth. ЗЮЗО. І. 115, 176.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. чаполоть — ЧА́ПОЛОТЬ див. ча́полоч. Словник української мови у 20 томах
  2. чаполоть — ча́полоть іменник жіночого роду трав'яниста рослина розм. Орфографічний словник української мови
  3. чаполоть — -і, ж., розм. Те саме, що чаполоч. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. чаполоть — ЧА́ПОЛОТЬ, і, ж., розм. Те саме, що ча́полоч. Отаман вибрав місце коло одного єрика, де пісок заріс зеленою листатою чаполоттю та червоним солонцем (Н.-Лев., II, 1956, 226). Словник української мови в 11 томах