1. Словник української мови Грінченка

чаркувати

Чаркува́ти, -ку́ю, -єш

гл.

1) Выпивать, потягивать. Люде чаркували, плакали, обнімались. Г. Барв. 240. Парубки чаркують порційками аж любо. Федьк. Пов. 11.

2) — кого́. Потчивать водкой и пр. кого. ХС. VII. 424.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. чаркувати — див. пиячити Словник синонімів Вусика
  2. чаркувати — ЧАРКУВА́ТИ і діал. ЧАРКОВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., розм. 1. Пити спиртні напої; бенкетувати. Люде [люди] чаркували, плакали, обнімались (Сл. Б. Грінченка); Діди чаркували і завзято билися в підкидного (М. Чабанівський); – Як це так? – перепитує Улас. Словник української мови у 20 томах
  3. чаркувати — чаркува́ти дієслово недоконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  4. чаркувати — -ую, -уєш, недок., розм. Пити вино, спиртні напої; бенкетувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. чаркувати — ПИ́ТИ що і без додатка (алкогольні напої), ВИПИВА́ТИ, СПИВА́ТИ розм., КРУЖА́ТИ розм., КРУЖЛЯ́ТИ розм., ХИЛИ́ТИ розм., ХИЛЯ́ТИ розм., ВИХИЛЯ́ТИ розм., СМОКТА́ТИ розм., ЧЕРКА́ТИ (ЧИРКА́ТИ) розм., ЦМУ́ЛИТИ (ЦМО́ЛИТИ) розм., ЧАРКУВА́ТИ розм. Словник синонімів української мови
  6. чаркувати — ЧАРКУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., розм. Пити вино, спиртні напої; бенкетувати. Люде чаркували, плакали, обнімались (Сл. Гр.); Діди чаркували і завзято билися в підкидного (Чаб., Тече вода.., 1961, 167); — Як це так? — перепитує Улас.— То чаркує із людьми, то одірвався від мас! (Горд., II, 1959, 247). Словник української мови в 11 томах