чеберчати

Чеберча́ти, -чу́, -чи́ш

гл. Звенѣть, бренчать. Вх. Лем. 482. Коса чеберчит.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. чеберчати — див. говорити Словник синонімів Вусика
  2. чеберчати — ЧЕБЕРЧА́ТИ, чу́, чи́ш, недок., зах. Дзвеніти, бренькотіти. Коса чеберчит [чеберчить] (Сл. Б. Грінченка). Словник української мови у 20 томах
  3. чеберчати — -чу, -чиш, недок., зах. Дзвеніти, бренькотіти. Великий тлумачний словник сучасної мови