1. Словник української мови Грінченка

челядка

Челядка, -ки

ж.

1) = челядниця. Вже й челядка у його, і наймит. О. 1861. IX. 74.

2) ум. отъ челядь. ум. челядонька, челядочка. А Савиха молодая вікном утікала, на молоду челядоньку спильна поглядала: — хапай, хапай, челядонько, малую дитину, будеш жити, панувати, коли я не згину. Чуб. V. 967. Була собі челядочка Домна. Чуб. V. 704.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. челядка — ЧЕЛЯ́ДКА, и, ж., іст. 1. Те саме, що челя́дниця. [Антось:] Хтось співа? [Ядвіга:] .. То ген в садку... якась челядка панська (М. Старицький); Були у неї дві Челядки; Трудненько було жить, .. І у неділеньку приходилось робить (Л. Глібов). 2. збірн., діал. Словник української мови у 20 томах
  2. челядка — челя́дка іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
  3. челядка — -и, ж. Те саме, що челядниця. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. челядка — ЧЕЛЯ́ДКА, и, ж. Те саме, що челя́дниця. [Антось:] Хтось співа? [Ядвіга:].. То ген в садку… якась челядка панська (Стар., Вибр., 1959, 528); Були у неї дві Челядки; Трудненько було жить,.. І у неділеньку приходилось робить (Гл., Вибр., 1959, 188). Словник української мови в 11 томах