челядниченько

Челядник, -ка

м. Слуга, наемный работникъ. Драг. 162. Ном. № 10318. Як буть поганим хазяїном, так краще гарним челядником. Грин. ІІ. 309. Одягаєшся, як попів челядник. Ном. № 11167. ум. челядни́ченько.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me