чемер

Чемер, -ра

м.

1) Хохолъ. Взяв він його добре за чемер. Борз. у.

2) мн. ? Внутренности? Уночі не їв, так йому чемері затягло. Ном. № 12140. см. чемір.

3) Болѣзнь лошадей. Чуб. І. 57.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. Чемер — Че́мер іменник чоловічого роду населений пункт в Україні Орфографічний словник української мови