чепати
Чепа́ти, -па́ю, -єш
гл.
1) = чіпати. Мет. 15.
2) Свѣшиваться. На його матері намітка до кірок чепає. Г. Барв. 86,
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- чепати — ЧЕПА́ТИ¹, а́ю, а́єш, недок., що, чим і без дод., діал. Чіпати. Як чорзнащо не чепать, щоб і посуди не запаскудить (Номис). ЧЕПА́ТИ², а́ю, а́єш, недок., діал. Звисати. На його матері намітка до кірок чепає (Ганна Барвінок). Словник української мови у 20 томах