чепель

Чепель, -ля

м. Ножъ съ отломленнымъ концомъ. ум. чепе́лик. Чики-чики чепелики зарізали рака. Козелец. у.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. чепель — див. ніж Словник синонімів Вусика
  2. чепель — див. чепелина. Великий тлумачний словник сучасної мови