1. Словник української мови Грінченка

чепурушечка

Чепуруха, -хи

ж.

1) Опрятная женщина; франтиха, щеголиха. Н. Вол. у. Латин дочку мав чепуруху, проворну, гарну і моргуху. Котл. Ен. IV. 15. см. чепурка.

2) Большая рюмка. Здрігнувсь, мов випив чепуруху. Котл. Ен. V. 72. ум. чепурушка, чепурушечка. Гарна баба, люба баба, чепурушка! Г. Барв. 498.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. чепурушечка — див. охайний Словник синонімів Вусика
  2. чепурушечка — ЧЕПУРУ́ШЕЧКА, и, ж. Зменш.-пестл. до чепуру́шка. Десь убога собі вдівонька жила .. Тілько мала вона хатку на ріжку Та хорошу чепурушечку-дочку (І. Манжура). Словник української мови у 20 томах
  3. чепурушечка — чепуру́шечка іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
  4. чепурушечка — -и, ж. Зменш.-пестл. до чепурушка. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. чепурушечка — ЧЕПУРУ́ШЕЧКА, и, ж. Зменш.-пестл. до чепуру́шка. Десь убога собі вдівонька жила.. Тілько мала вона хатку на ріжку Та хорошу чепурушечку-дочку (Манж., Тв., 1955, 241). Словник української мови в 11 томах