червінчик
Червінець, -нця
м. Червонецъ. Червінець хоць маленький, але важкенький. Ном. № 1386. ум. червінчик. Червінчики бряжчать. Гліб.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- червінчик — ЧЕРВІ́НЧИК, а, ч. Пестл. до черві́нець. [Писар:] Не велик, кажуть, червінчик, та дорогий! (М. Кропивницький); Маруся, притихнувши, слухала, як багата удова, злакомившися на червонії червінчики та на пишні убірчики, силою-неволею віддавала дочку свою... Словник української мови у 20 томах
- червінчик — черві́нчик іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- червінчик — -а, ч. Пестл. до червінець. Великий тлумачний словник сучасної мови
- червінчик — ЧЕРВІ́НЕЦЬ (загальна назва золотих монет; золота монета вартістю три карбованці), ЗОЛОТИ́Й, ЧЕРВО́НИЙ розм., ЧЕРВІ́НЧИК пестл. — Казна-що ти, — каже, — городиш, брате! Буцім уже сто червоних таке диво, що зроду ніхто й не бачив. Словник синонімів української мови
- червінчик — ЧЕРВІ́НЧИК, а, ч. Пестл. до черві́нець. [Писар:] Не велик, кажуть, червінчик, та дорогий! (Кроп., І, 1958, 190); Маруся, притихнувши, слухала, як багата удова, злакомившися на червонії червінчики та на пишні убірчики... Словник української мови в 11 томах