черевичник
Черевичник, -ка
м.
1) Башмачникъ.
2) раст. Nepeta nuda L. ЗЮЗО. І. 177.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- черевичник — див. швець Словник синонімів Вусика
- черевичник — ЧЕРЕВИ́ЧНИК, а, ч. Швець, який шиє черевики. Майстер-черевичник. Словник української мови у 20 томах
- черевичник — череви́чник іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- черевичник — -а, ч. Швець, який шиє черевики. Великий тлумачний словник сучасної мови
- черевичник — ЧЕРЕВИ́ЧНИК, а, ч. Швець, який шиє черевики. Словник української мови в 11 томах