черевичник

Черевичник, -ка

м.

1) Башмачникъ.

2) раст. Nepeta nuda L. ЗЮЗО. І. 177.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. черевичник — див. швець Словник синонімів Вусика
  2. черевичник — ЧЕРЕВИ́ЧНИК, а, ч. Швець, який шиє черевики. Майстер-черевичник. Словник української мови у 20 томах
  3. черевичник — череви́чник іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  4. черевичник — -а, ч. Швець, який шиє черевики. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. черевичник — ЧЕРЕВИ́ЧНИК, а, ч. Швець, який шиє черевики. Словник української мови в 11 томах