1. Словник української мови Грінченка

черемуха

Чере́муха и черемха, -хи

ж. раст. Prunus fadus L. ЗЮЗО. І. 133. Викопаю я черемху в темному лугу. Грин. III. 199. ум. чере́мушка. Грин. III. 199.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. Черемуха — Черему́ха іменник жіночого роду населений пункт в Україні Орфографічний словник української мови
  2. черемуха — ЧЕРЕ́МУХА див. чере́мха. Словник української мови у 20 томах
  3. черемуха — див. черемха. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. черемуха — ЧЕРЕ́МХА, ЧЕРЕ́МУХА, ЧЕРЕМШИ́НА, ОЧЕРЕ́МХА розм. Кущі терену й черемхи на схилах берега були вже вкриті білим цвітом, як памороззю (П. Панч); Над дорогою часом попадалась вся в цвіту дика груша або кущ черемухи з медовим духом білих делікатних китиць (М. Словник синонімів української мови
  5. черемуха — ЧЕРЕ́МУХА див. чере́мха. Словник української мови в 11 томах