черець

Че́рець, -рцю

м. = червець 2 — 4. МУЕ. I. 175. Ой плахотка-червчаточка, на три пальці черцю. Чуб. V. 675. ум. черчик.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me