черець
Че́рець, -рцю
м. = червець 2 — 4. МУЕ. I. 175. Ой плахотка-червчаточка, на три пальці черцю. Чуб. V. 675. ум. черчик.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- черець — Червона фарба Словник застарілих та маловживаних слів