черкес
Черкес, -са
м.
1) Черкесъ. Грин. III. 603. І всі черкеси в табуни летучих коней попускали. Мкр. Г. 30.
2) = чемериця, Veratrum album L. Мил. М. 106.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- черкес — ЧЕРКЕ́С див. черке́си. Словник української мови у 20 томах
- черкес — черке́с іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- черкес — див. черкеси. Великий тлумачний словник сучасної мови
- черкес — Черке́с, -ке́са; -ке́си, -сів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- черкес — ЧЕРКЕ́С див. черке́си. Словник української мови в 11 томах