четвертачок
Четвертак, -ка
м.
1) Лошадь или быкъ четырехъ лѣтъ. Харьк.
2) Бревно въ 4 сажня длиной. Шух. I. 177.
3) Четвертакъ (заимств. изъ русск. языка?) ум. четвертачо́к.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- четвертачок — ЧЕТВЕРТАЧО́К, чка́, ч., заст. Пестл. до четверта́к. Іван купив мішок Грушок; А дома висипав, аж півмішка – трісок! Заліг в трісках четвертачок! (Л. Боровиковський). Словник української мови у 20 томах
- четвертачок — четвертачо́к іменник чоловічого роду рідко Орфографічний словник української мови
- четвертачок — -чка, ч., заст. Пестл. до четвертак. Великий тлумачний словник сучасної мови
- четвертачок — ЧЕТВЕРТАЧО́К, чка́, ч., заст. Пестл. до четверта́к. Іван купив мішок Грушок; А дома висипав, аж півмішка — трісок! Заліг в трісках четвертачок! (Бор., Тв., 1957, 168). Словник української мови в 11 томах