чистинка
Чистина, -ни
ж.
1) Чистое, незаросшее мѣсто. А серед озера є дві чистині. ум. чисти́нка. Там у лісі таки чимало є чистинок.
2) чистина? Зерновой хлѣбъ: ячмень, полба, рожь, пшеница. Вх. Лем. 483.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- чистинка — ЧИСТИ́НКА, и, ж. Зменш.-пестл. до чистина́. Там у лісі таки чимало є чистинок (Сл. Б. Грінченка). Словник української мови у 20 томах
- чистинка — чисти́нка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- чистинка — -и, ж. Зменш.-пестл. до чистина. Великий тлумачний словник сучасної мови
- чистинка — ЧИСТИ́НКА, и, ж. Зменш.-пестл. до чистина́. Там у лісі таки чимало є чистинок (Сл. Гр.). Словник української мови в 11 томах