1. Словник української мови Грінченка

чистобреха

Чистобреха и чистобрьо́ха, -хи

об. Кто вретъ искусно, безъ запинки. Инший і правди так..... не роскаже, як він було збреше: уже чистобрьоха був покійний! О. 1861. V. 67.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. чистобреха — див. брехливий Словник синонімів Вусика
  2. чистобреха — ЧИСТОБРЕ́ХА, ЧИСТОБРЬО́ХА, и, ч. і ж., діал. Той, хто бреше без зупинки; брехунка. Инший [Інший] і правди так не роскаже, як він було збреше: уже чистобрьоха був покійний (Сл. Б. Грінченка). Словник української мови у 20 томах
  3. чистобреха — -и, ч. і ж., жарт. Той (та), хто вміє брехати не затинаючись. Великий тлумачний словник сучасної мови