1. Словник української мови Грінченка

човно

Човно́, -на́

с. = човен. Тягне дід човно стежкою, між густими лозами. Левиц. І. 126. ум. чове́нце. Аж тут — править мальоване човенце, править та й прибило до самого ганку, а з човенця виходить панночка. Федьк. Пов. 48. Бігнуть, пливуть човенцями, поблискують весельцями. АД. І. 246.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. човно — ЧОВНО́, а́, с. Те саме, що чо́вен. Тягне дід човно стежкою, між густими лозами (Сл. Б. Грінченка). Словник української мови у 20 томах