1. Словник української мови Грінченка

чорна

Чорна, -ної

ж. Кутузка. Мир. ХРВ. 204. Обізвався, що (сільський) голова не до діла каже, а той зараз і гукнув: «У чорну його!» О. 1861. VIII. 95. Десятники повели усіх у чорну. Мир. Пов. І. 30.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. чорна — див. в'язниця Словник синонімів Вусика
  2. чорна — Ої, ж., нарк. Макова сировина, оброблена нашатирним спиртом та ацетоном, після випарювання вводиться внутрішньовенно. Губить людей не горілка, а чорна (3 нової народної мудрості). Словник сучасного українського сленгу