чорнобил
Чорнобил, -лу и чорнобиль, -лю
м. раст. Artemisia vulgaris Е. ЗЮЗО. І. 112. Мил. М. 58. Ліг під чорнобилем спати. Грин. II. 122.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- чорнобил — ЧОРНО́БИЛ див. чорно́биль¹. Словник української мови у 20 томах