чорнобил

Чорнобил, -лу и чорнобиль, -лю

м. раст. Artemisia vulgaris Е. ЗЮЗО. І. 112. Мил. М. 58. Ліг під чорнобилем спати. Грин. II. 122.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. чорнобил — ЧОРНО́БИЛ див. чорно́биль¹. Словник української мови у 20 томах