чортовиння

Чортовиння, -ня

с.

1) Чертовщина. Чарують усяким чортовинням. Г. Барв. 260.

2) Чортъ знаетъ что, дрянь. Я ж думала — кавалір, аж то чортовиння. Чуб. V. 1180.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. чортовиння — див. ЧОРТІВНЯ. Словник синонімів Караванського
  2. чортовиння — див. диво; чорт Словник синонімів Вусика
  3. чортовиння — ЧОРТОВИ́ННЯ, я, с., розм. 1. збірн. Чорти, дияволи, духи, біси, всяка нечиста сила. – Та на тебе не святі в церкві, а рогаті на тім світі тикатимуть вилами. Словник української мови у 20 томах
  4. чортовиння — чортови́ння іменник середнього роду розм. Орфографічний словник української мови
  5. чортовиння — -я, с., розм. 1》 збірн.Чорти, дияволи, духи, біси, всяка нечиста сила. 2》 перен. Щось незрозуміле чи безглузде, недоладне. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. чортовиння — НЕ́ЧИСТЬ збірн., розм. (за релігійними уявленнями — нечиста сила: чорт, відьма і т. ін.), ПО́ГАНЬ розм., ЧОРТОВИ́ННЯ розм., ЧОРТІВНЯ́ розм., ЧОРТОВИ́НА розм. Словник синонімів української мови
  7. чортовиння — Чортови́ння, -ння, -нню, -нням Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. чортовиння — ЧОРТОВИ́ННЯ, я, с., розм. 1. збірн. Чорти, дияволи, духи, біси, всяка нечиста сила. — Та на тебе не святі в церкві, а рогаті на тім світі тикатимуть вилами. Словник української мови в 11 томах