чтець

Чтець, четця

м.

1) Чтецъ.

2) Читатель. Не против вас говорю, четці мої любі. Федьк.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. чтець — див. читець Словник церковно-обрядової термінології
  2. чтець — ЧТЕ́ЦЬ, четця́, ч., заст. Читач. Не проти вас говорю, четці мої любі (Ю. Федькович). Словник української мови у 20 томах
  3. чтець — четця, ч., заст. Читач. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. чтець — Чтець, четця́, четце́ві, четце́м, четцю́! четці́, -ці́в = чита́ч Правописний словник Голоскевича (1929 р.)