чтець
Чтець, четця
м.
1) Чтецъ.
2) Читатель. Не против вас говорю, четці мої любі. Федьк.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- чтець — див. читець Словник церковно-обрядової термінології
- чтець — ЧТЕ́ЦЬ, четця́, ч., заст. Читач. Не проти вас говорю, четці мої любі (Ю. Федькович). Словник української мови у 20 томах
- чтець — четця, ч., заст. Читач. Великий тлумачний словник сучасної мови
- чтець — Чтець, четця́, четце́ві, четце́м, четцю́! четці́, -ці́в = чита́ч Правописний словник Голоскевича (1929 р.)