чуприндирь

Чупринди́рь, -ря

м. Носящій хохолъ, длинные волосы. К. ЧР. 87. Молодці низовці чуприндирі. К. МБ. 275. Троянці наші чуприндирі на землю скіць, — як там були. Котл. Ен. IV. 19.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me