шамрити
Шамри́ти, -рю, -риш
гл. Шелестѣть, шуршать. Шамрять та й шамрять там у куточку, аж то жуки. Харьк. у. А він рукою туди-сюди шамрить, шука чогось. Новомоск. у. до́щик шамри́ть — о тихомъ дождѣ. Зміев. у.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- шамрити — див. шуміти Словник синонімів Вусика
- шамрити — ШАМРИ́ТИ див. шамра́ти. Словник української мови у 20 томах
- шамрити — шамри́ти дієслово недоконаного виду шарудіти діал. Орфографічний словник української мови
- шамрити — див. шамрати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- шамрити — ШЕЛЕСТІ́ТИ (видавати, утворювати, викликати шелест), ШАРУДІ́ТИ, ШУ́РХАТИ, ШУРХОТА́ТИ (ШУРХОТІ́ТИ), ШЕ́МРАТИ (ШЕ́МРІТИ рідше), ШЕ́РХАТИ розм., ШЕРХОТА́ТИ (ШЕРХОТІ́ТИ) розм., ШЕРЕХТІ́ТИ розм., ШАМОТІ́ТИ розм., ШУШУ́КАТИ розм., ШУШУ́КАТИСЯ розм. Словник синонімів української мови
- шамрити — ШАМРИ́ТИ див. шамра́ти. Словник української мови в 11 томах