шапарь

Шапарь, -ря

м.

1) Ключникъ, экономъ.

2) = шапкарь. Ой миряне! шевці, кравці, крамарі, шапарі! сходіться ради послухати, табаки понюхати. Ном. № 6126.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me