1. Словник української мови Грінченка

шваля

Шваля, -лі

ж.

1) Швея, вышивальщица. Шух. І. 154. Я шваля з Вильбова, приїхала до свого двора. Мет. 197.

2) Бревно, разрѣзанное вдоль. Вх. Лем. 484.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. шваля — ШВА́ЛЯ, і, ж. Те саме, що кравчи́ха. Увіходить один наш сусіда. Поздрастувався, каже, що роботу мені приніс: – З вас добра шваля, пошийте ж мені сорочку та вишийте (А. Кримський). Словник української мови у 20 томах
  2. шваля — шва́ля іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
  3. шваля — -і, ж. Те саме, що кравчиха. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. шваля — КРАВЧИ́ХА (жінка, яка шиє одяг), КРАВЧИ́НЯ, ШВА́ЧКА, ШВА́ЛЯ, МОДИ́СТКА. Господиня хотіла показати нову спідницю, яку вона пошила сама — знайома кравчиха тільки допомогла їй викроїти (С. Словник синонімів української мови
  5. шваля — Шва́ля, -лі, -лею; шва́лі, шваль Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. шваля — ШВА́ЛЯ, і, ж. Те саме, що кравчи́ха. Увіходить один наш сусіда. Поздрастувався, каже, що роботу мені приніс: — З вас добра шваля, пошийте ж мені сорочку та вишийте (Крим., Вибр., 1965, 380). Словник української мови в 11 томах