шварґотання

Шварґота́ння, -ня

с. Крикливый и быстрый разговоръ (напр. евреевъ). Голосне шварґотанє жидів. Шух. І. 85.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. шварґотання — Шварґота́ння, -ння, -нню Правописний словник Голоскевича (1929 р.)