швидкати

Шви́дкати, -каю, -єш

гл. Спѣшить. Чуб. VII. 576.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. швидкати — -аю, -аєш, недок., діал. Поспішати. Великий тлумачний словник сучасної мови