1. Словник української мови Грінченка

швидкувати

Швидкува́ти, -ку́ю, -єш

гл. Спѣшить. Мирг. у. Слов. Д. Эварн.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. швидкувати — ШВИДКУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., розм. Те саме, що поспіша́ти. Словник української мови у 20 томах
  2. швидкувати — швидкува́ти дієслово недоконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  3. швидкувати — -ую, -уєш, недок., розм. Те саме, що поспішати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. швидкувати — ПОСПІША́ТИ (старатися, намагатися якнайшвидше зробити щось, виконати якусь роботу, дію), ПОСПІША́ТИСЯ, СПІШИ́ТИ, СПІШИ́ТИСЯ, КВА́ПИТИСЯ, ПРИСПІ́ШУВАТИ (ПРИСПІША́ТИ), ХАПА́ТИСЯ розм., ШВИДКУВА́ТИ розм., ПОМИКА́ТИ розм., ША́МКАТИ діал., ПОСКОРЯ́ТИСЯ діал. Словник синонімів української мови
  5. швидкувати — ШВИДКУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., розм. Те саме, що поспіша́ти. Словник української мови в 11 томах