шелеп

Шелеп

меж., выражающее паденіе. Шелеп із дуба. Рудан. І. 81. Шелеп щастя в хату. Ном. № 2060.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. шелеп — див. падати; шасть; шуміти Словник синонімів Вусика
  2. шелеп — ШЕЛЕ́П¹, виг. 1. Звуконаслідування, що означає глухий звук від удару, падіння чого-небудь і т. ін. 2. розм. Уживається як присудок за знач. шеле́пнути 2. Шелеп щастя в хату! (прислів'я). ШЕЛЕ́П², у, діал. Шум; // Шарудіння. Словник української мови у 20 томах
  3. шелеп — шеле́п 1 вигук незмінювана словникова одиниця шеле́п 2 присудкове слово незмінювана словникова одиниця розм. шеле́п 3 іменник чоловічого роду шум діал. Орфографічний словник української мови
  4. шелеп — I виг. 1》 Звуконаслідування, що означає глухий звук від удару, падіння і т. ін. 2》 розм. Уживається як присудок за знач. шелепнути 2). II -у, діал. Шум. || Шарудіння. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. шелеп — ШЕЛЕ́П¹, виг. 1. Звуконаслідування, що означає глухий звук від удару, падіння і т. ін. 2. розм. Уживається як присудок за знач. шеле́пнути 2. Шелеп щастя в хату! (Укр.. присл.., 1963, 32). ШЕЛЕ́П², у, діал. Шум; // Шарудіння. Словник української мови в 11 томах