шелом

Шелом, -ма

м. Шлемъ. Брязчить шабля о шеломи, трещать списи гартовані. Шевч. 645. ум. шеломо́к.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. шелом — ШЕЛО́М, а, ч., заст. Шоло́м. Словник української мови у 20 томах
  2. шелом — Шело́м, див. шоло́м Правописний словник Голоскевича (1929 р.)