шельмованець

Шельмо́ванець, -нця

м.

1) Клейменый черезъ палача (обрѣзываніе ушей).

2) Клейменый каторжникъ.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. шельмованець — -нця, ч., іст. 1》 Таврований катом. 2》 Таврований кайданник. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. шельмованець — Шельмо́ванець, -мо́ванця, -цеві; -мо́ванці, -ців Правописний словник Голоскевича (1929 р.)