шельмованець
Шельмо́ванець, -нця
м.
1) Клейменый черезъ палача (обрѣзываніе ушей).
2) Клейменый каторжникъ.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- шельмованець — -нця, ч., іст. 1》 Таврований катом. 2》 Таврований кайданник. Великий тлумачний словник сучасної мови
- шельмованець — Шельмо́ванець, -мо́ванця, -цеві; -мо́ванці, -ців Правописний словник Голоскевича (1929 р.)