шинкарь

Шинкарь, -ря

м. Кабатчикъ. А де ж твої, доню, воли та корови? — Гей, мати, лихо знати, в шинкаря в оборі. Чуб. III. 144.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me