шипот

Ши́пот, -та

м.

1) Шепотъ. Чую: шипот, — аж то він шепочеться з дівчиною. Новомоск. у.

2) Струя воды, бьющая съ горы внизъ. Ямпол. у.

3) Порогъ на рѣкѣ. Шух. I. 7.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me