широкополий
Широкополий, -а, -е
Обширный, безпредѣльный. Лани широкополі. Шевч. 666.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- широкополий — див. безмежний; просторий; широкий Словник синонімів Вусика
- широкополий — ШИРОКОПО́ЛИЙ, а, е. 1. Який займає великий простір; безмежний, неосяжний. Як умру, то поховайте Мене на могилі, Серед степу широкого, На Вкраїні милій, Щоб лани широкополі, І Дніпро, і кручі Було видно, було чути, Як реве ревучий (Т. Словник української мови у 20 томах
- широкополий — широкопо́лий прикметник Орфографічний словник української мови
- широкополий — -а, -е. 1》 Який займає великий простір; безмежний, неосяжний. 2》 З широкими полами (про одяг). 3》 Який має широкі криси (про капелюх, бриль); крисатий. Великий тлумачний словник сучасної мови
- широкополий — ВЕЛИ́КИЙ (який займає значний простір), ЧИМА́ЛИ́Й, НЕМАЛИ́Й, ВЕЛИЧЕ́ЗНИЙ підсил., ВЕЛЕТЕ́НСЬКИЙ підсил., ГІГА́НТСЬКИЙ підсил., ГРАНДІО́ЗНИЙ підсил., КОЛОСА́ЛЬНИЙ підсил., ШИРО́КИЙ, ШИРОЧЕ́ЗНИЙ підсил., ШИРОЧЕ́ННИЙ підсил., ОБШИ́РНИЙ, ШИРОКОПО́ЛИЙ поет. Словник синонімів української мови
- широкополий — ШИРОКОПО́ЛИЙ, а, е. 1. Який займає великий простір; безмежний, неосяжний. Як умру, то поховайте Мене на могилі, Серед степу широкого, На Вкраїні милій, Щоб лани широкополі, І Дніпро, і кручі Було видно, було чути. Як реве ревучий (Шевч. Словник української мови в 11 томах