1. Словник української мови Грінченка

шитися

Шитися, шиюся, -єшся

гл.

1) Шиться, быть шитымъ. Хиба ж юпка так шиється?

2) Пролазить между чѣмъ. А вже як паничі коло неї.... той поруч із нею шиється, а той з кутка на неї очима світить. МВ. (О. 1862. III. 44).

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. шитися — П. (в пани) пнутися, п'ястися, лізти, пхатися, (у дурні) пошиватися, жм. (до кого) лататися, (- струмок) в'юнитися, кривуляти, зап. петляти Словник синонімів Караванського
  2. шитися — ШИ́ТИСЯ, ши́юся, ши́єшся, недок. 1. тільки 3 ос. Виготовлятися шиттям (про одяг, взуття і т. ін.). Все моє манаття уже шиється, може й не дуже забарить мене (Леся Українка); Кожне, хто дівчинку зустріне, дрочиться, говорить: – О, бач, яка дівка!... Словник української мови у 20 томах
  3. шитися — ши́тися 1 дієслово недоконаного виду виготовлятися шиттям ши́тися 2 дієслово недоконаного виду прагнути стати ким-, чим-небудь розм. Орфографічний словник української мови
  4. шитися — шиюся, шиєшся, недок. 1》 тільки 3 ос. Виготовлятися шиттям (про одяг, взуття і т. ін.). || безос., розм. Про бажання або можливість шити. 2》 перен., розм. Прагнути стати ким-, чим-небудь. || Вважати себе ким-, чим-небудь чи якимсь. 3》 перен., розм. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. шитися — ШИ́ТИСЯ, ши́юся, ши́єшся, недок. 1. тільки 3 ос. Виготовлятися шиттям (про одяг, взуття і т. ін.). Все моє манаття уже шиється, може й не дуже забарить мене (Л. Укр., V, 1956, 190); Кожне, хто дівчинку зустріне, дрочиться, говорить: — О, бач, яка дівка!... Словник української мови в 11 томах