шихтарь

Шихтарь, -ря

м. Рабочій, работающій при спускѣ срубленныхъ деревьевъ съ горъ внизъ; шихтарі стоять вдоль желобовъ, по которымъ спускается дерево и слѣдятъ за правильностью операцій. Шух. І. 179.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me