шихтарь
Шихтарь, -ря
м. Рабочій, работающій при спускѣ срубленныхъ деревьевъ съ горъ внизъ; шихтарі стоять вдоль желобовъ, по которымъ спускается дерево и слѣдятъ за правильностью операцій. Шух. І. 179.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me