1. Словник української мови Грінченка

шкалювати

Шкалювати, -люю, -єш

гл.

1) Поднимать на смѣхъ, поносить, ругать. Шкалював мене, шкалював. Черк. у.

2) ? Шо вже оббивають бляхою баню? Та ні, ше но тільки шкалюють. Брацл. у.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. шкалювати — Шкалюва́ти: — ганьбити, глузувати [42] Словник з творів Івана Франка
  2. шкалювати — див. ганьбити Словник синонімів Вусика
  3. шкалювати — Лаяти, зводити наклепи Словник застарілих та маловживаних слів
  4. шкалювати — -юю, -юєш, недок., перех., діал. Брати на глум, сварити, шпетити. Великий тлумачний словник сучасної мови