1. Словник української мови Грінченка

шкарбан

Шкарбан, шкарбун, -на

м.

1) Истоптанный башмакъ, сапогъ. Сим. 136. Носив ті чоботи, носив, аж поки не стало, а далі й каже: «аже ж на горі в мене є ще батьковські шкарбани, — достану їх, да ще. може яку годину похожу. Рудч. Ск. І. 213. Надівай хоч шкарбани, бо нових ні за що купити. Козелец. у. Ти ж бачиш, що на мені не чоботи, а старі шкарбуни. Г. Барв. 287.

2) Старикъ. Г. Барв. 93. Сидиш, мов демон під водою, ізморщившись, старий шкарбун. Котл. Ен. II. 31. ум. шкарбанець, шкарбуне́ць.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. шкарбан — див. старий Словник синонімів Вусика
  2. шкарбан — ШКАРБА́Н див. шкарбани́. Словник української мови у 20 томах
  3. шкарбан — шкарба́н іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  4. шкарбан — див. шкарбани. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. шкарбан — ВЗУТТЯ́ збірн. (вироби зі шкіри, гуми, парусини тощо на твердій підошві для носіння на ногах); ШКАРБАНИ́ (ШКАРБУНИ́) мн., розм., ШКРА́БИ мн., діал., ШЛАПАКИ́ мн., діал. (старе, стоптане, порване взуття). Курбала довго вовтузився на кухні,.. Словник синонімів української мови
  6. шкарбан — ШКАРБА́Н див. шкарба́ни. Словник української мови в 11 томах