1. Словник української мови Грінченка

шкитильг

Шкити́льг

меж., выражающее прихрамываніе. Ногу підколола. Шкитильг, шкитильг! Ні, не піду шкитильгаючи між люде, — вернусь. Г. Барв. 73.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. шкитильг — ШКИТИ́ЛЬГ, виг. Виражає накульгування. Ногу підколола. Шкитильг, шкитильг! ні, не піду шкитильгаючи між люде [люди], – вернулась (Сл. Б. Грінченка). Словник української мови у 20 томах