1. Словник української мови Грінченка

шкопирта

I. Шкопирта, -ти

ж. Игра, состоящая главнымъ образомъ въ бросаніи палокъ такъ, чтобы палка шла колесомъ, ударяясь о землю то однимъ, то другимъ концемъ.

---------------

II. Шкопирта

нар. — кидати = шкопиртати. Ив. 19.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. шкопирта — див. палиця Словник синонімів Вусика
  2. шкопирта — ШКОПИ́РТА́, и, ж., діал. Гра, під час якої кидають палку так, щоб вона йшла колесом, ударяючись об землю то одним, то другим кінцем. Словник української мови у 20 томах