1. Словник української мови Грінченка

шкоринка

Шкори́на, -ни

ж. = скорина. ум. шкоринка, шкориночка. Скачу, скачу діда за шкоринку хліба. Ном. № 12296.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. шкоринка — див. кора Словник синонімів Вусика
  2. шкоринка — ШКОРИ́НКА, и, ж. Зменш. до шкори́на. Як гарно ложку ніс [батько] до рота, підтримуючи знизу шкоринкою хліба, щоб не покрапать рядно (О. Довженко); Сьогодні буде перший мороз. Відчувалася пругка, схожа на каучук земля, затягнена тонкою шкоринкою (О. Копиленко). Словник української мови у 20 томах
  3. шкоринка — шкори́нка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  4. шкоринка — -и, ж. Зменш. до шкорина. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. шкоринка — ШКІ́РКА (цупка зовнішня оболонка частин рослини), ШКУ́РКА, ШКУ́РА розм., ШКУРИ́НКА розм., ШКІ́РА розм., СКОРИ́НА розм., ШКОРИ́НА розм., ШКОРИ́НКА розм., ЕПІДЕ́РМІС біол.; ЛУШПА́ЙКА (у овочів, фруктів, насіння соняшнику). Словник синонімів української мови
  6. шкоринка — С[ш]кори́нка, -нки, -нці; -ри́нки, -ри́нок ш[с]кори́нка, -ки, -нці Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. шкоринка — ШКОРИ́НКА, и, ж. Зменш. до шкори́на. Як гарно ложку ніс [батько] до рота, підтримуючи знизу шкоринкою хліба, щоб не покрапать рядно (Довж., Зач. Десна, 1957, 478); Сьогодні буде перший мороз. Відчувалася пругка, схожа на каучук земля, затягнена тонкою шкоринкою (Коп., Вибр., 1948. 108). Словник української мови в 11 томах