1. Словник української мови Грінченка

шличок

Шлик, -ка

м. Родъ шапки. К. ЧР. 428. Въ Галиціи: суконная круглая шапочка съ загнутою мѣховою опушкою. Гол. Од. 70. Въ думѣ — бархатная. АД. І. 171. Шлики із себе скидали. Мет. 396. ум. шличо́к. Старший син у хату ухожає, шличок здіймає, низенько вклоняє. Чуб. V. 848.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. шличок — ШЛИЧО́К, чка́, ч. Зменш.-пестл. до шлик. Івась Коновченко .. Коня на поводі веде, Шличок під рукою несе, У намет вступає (з думи); На голові [Паріса] навколо червоного фрігійського шличка трояндовий вінок (Леся Українка)... Словник української мови у 20 томах
  2. шличок — шличо́к іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  3. шличок — -чка, ч. Зменш.-пестл. до шлик. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. шличок — ШЛИЧО́К, чка́, ч. Зменш.-пестл. до шлик. Івась Коновченко.. Коня на поводі веде. Шличок під рукою несе, У намет вступає (Укр.. думи… 1955, 26); На голові [Паріса] навколо червоного фрігійського шличка трояндовий вінок (Л. Укр. Словник української мови в 11 томах