1. Словник української мови Грінченка

шляхтюга

Шляхтю́га, -ги

м. ув. отъ шляхтич. Подумають, що який шляхтюга. Св. Л. 188.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. шляхтюга — ШЛЯХТЮ́ГА, у, ч., зневажл. Збільш. до шля́хтич. Подумають, що який шляхтюга (Сл. Б. Грінченка). Словник української мови у 20 томах