1. Словник української мови Грінченка

шморгонути

Шморгонути, -ну, -неш

гл.

1) Съ силой дернуть. Як захвате з землі колос в корх, як шморгоне, — думав увесь обшморгнуть. Драг. 14.

2) Съ силой ударить.

3) Съ силой побѣжать.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. шморгонути — див. вдарити Словник синонімів Вусика
  2. шморгонути — ШМОРГОНУ́ТИ, ну́, не́ш, док., однокр.,чим, розм. Підсил. до шмо́ргнути. Секретар постеріг лопатки в горосі. Він тілько шморгонув носом і нічого нікому не сказав (Панас Мирний); – Ваня! Товариш єфрейтор, сюди!... Словник української мови у 20 томах
  3. шморгонути — шморгону́ти дієслово доконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  4. шморгонути — -ну, -неш, док., перех. і неперех., розм. Підсил. до шморгнути. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. шморгонути — ОБРИВА́ТИ (зривати кругом, одне за одним по поверхні — про листя, гілля і т. ін.), ОБЧУ́ХРУВАТИ, ОБША́РПУВАТИ, ЧУХРА́ТИ, ШМО́РГАТИ розм., ОБШМО́РГУВАТИ розм., ОБШУГУВАТИ діал., ОБЧІ́МХУВАТИ діал.; ОБСКУ́БУВАТИ (ОБСКУБА́ТИ) (зривати щипками). — Док. Словник синонімів української мови
  6. шморгонути — ШМОРГОНУ́ТИ, ну́, не́ш, док., однокр., перех. і неперех., розм. Підсил. до шмо́ргнути. Секретар постеріг лопатки в горосі. Він тілько шморгонув носом і нічого нікому не сказав (Мирний, І, 1954, 160); — Ваня! Товариш єфрейтор, сюди!... Словник української мови в 11 томах