шпортання
Шпо́ртання, -ня
с.
1) Ковырянье.
2) Возня съ чѣмъ либо. Екатер. г.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- шпортання — ШПО́РТАННЯ, я, с. Дія за знач. шпо́ртати. Словник української мови у 20 томах
- шпортання — шпо́ртання іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- шпортання — -я, с. Дія за знач. шпортати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- шпортання — Шпо́ртання, -ння, -нню, -нням Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- шпортання — ШПО́РТАННЯ, я, с. Дія за знач. шпо́ртати. Словник української мови в 11 томах