1. Словник української мови Грінченка

шпуляр

Шпуляр, -ра

м. У ткачей: инструмента для наматыванія нитокъ на шпульку. Уман. у. Въ восточной Галиціи шпуляр то же, что и ремісник. Части его: слупки (у ремісника лаби) веретено, замахове колесо, лучо́к. МУЕ. III. 14, 15.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. шпуляр — Шпуля́р, -ля́ра, -рові; -ля́ри, -рів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)