1. Словник української мови Грінченка

шпурляння

Шпурляння, -ня

с. Бросаніе, швыряніе. А нащо каміння шпурляв? От тобі за шпурляння й маєш. Конст. у.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. шпурляння — ШПУРЛЯ́ННЯ, я, с. Дія за знач. шпурля́ти. А нащо каміння шпурляв? От тобі за шпурляння й маєш (Сл. Б. Грінченка). Словник української мови у 20 томах
  2. шпурляння — шпурля́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  3. шпурляння — -я, с. Дія за знач. шпурляти. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. шпурляння — Шпурля́ння, -ння, -нню Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. шпурляння — ШПУРЛЯ́ННЯ, я, с. Дія за знач. шпурля́ти. А нащо каміння шпурляв? От тобі за. шпурляння й маєш (Сл. Гр.). Словник української мови в 11 томах